פורסם: · עודכן:

פיצו מאשים את מרץ בשחיטה מכח; מרץ דורש מכל מדינות האיחוד האירופי לממן את אוקראינה

ראש הממשלה הסלובקי רוברט פיצו звив את קנצלר גרמניה פרדריך מרץ בשחיטה מכח, לאחר שמרץ הציע לקשור את החלטות תקציב האיחוד האירופי למימון אוקראינה. הוא הודיע שסלובקיה לא תשתף בחבילת מימון חדשа ואיימה להשתמש בזכות הווטו שלה. עורך הממשלה הצ'כי אנדרי באביש וראש הממשלה הונגרי פטר מאגיאר אף הם מתנגדים בקשר הזה.

עיקרי הדברים

  • מרץ כתב ב-9 בנובמבר לנשיא מועד האיחוד האירופי אנטוניו Коста, שכל מדינות האיחוד צריכות לתרום למימון אוקראינה.
  • מרץ העריך את צורכי המימון של אוקראינה ל-2027 בכ-70 מיליארד יורו, ואת חלקו הצפוי של האיחוד האירופי בכ-45 מיליארד יורו.
  • האיחוד האירופי מנהל משא ומתן על תקציב בן שבע שנים לשנים 2028–2034.
  • פיצו אמר שסלובקיה לא תשתף בחבילה חדשה בגובה 70 מיליארד יורו ותשתמש במנגנון ההסתגלות.
  • פיצו איים להשתמש בזכות הווטו של סלובקיה ואמר שמדינתו לא תיאבף לשחיטה מכח.
  • באביש אמר שהסכמה על מימון אוקראינה לא יכולה להיות умова для ухвалення наступної багаторічної фінансової рамки ЄС.
  • лідери ЄС мають зустрітися на неформальному саміті в Дубліні 12–13 листопада.

למה זה חשוב

המחלוקת עשויה לקבוע אם מדינות האיחוד האירופי יצליחו להגיע למסגרת מימון משותפת לאוקראינה ואיך תימון האוקראינה יוכלל בתקציב האיחוהורопейський האירופי ל-2028–2034. דחייתה של סלובקיה ואיום בשימוש בזכות הווטו עלולים לעכב או לחסום הסכמה. המחלוקת חושפת גם פער מרכזי בין מדינות שתומכות במימון מסוים לאוקראינה, але відкидають прив’язку цього финансування до загального бюджету ЄС.

מה קרה

У листі до президента Європейської ради Антоніу Коста від 9 листопада Фрідріх Мерц заявив, що всі країни ЄС повинні фінансувати потреби України, оскільки двостороння допомога розподілена нерівномірно. За його оцінкою, у 2027 році Україні потрібні близько 70 млрд євро, з яких ЄС має надати приблизно 45 млрд євро. Мерц також запропонував розглядати це питання в межах переговорів про семирічний бюджет ЄС на 2028–2034Китай. Роберт Фіко відкинув цю пропозицію, назвав її шантажом, заявив, що Словаччина не братиме участі у новому пакеті та скористається механізмом opt-out. Він також пригрозив застосувати словнецьке право вето. Андрей Бабиш запропонував не робити угоду про фінансування України умовою ухвалення наступної багаторічної фінансової рамки ЄС. П’єр Мадяр теж засуперечував прив’язку бюджету ЄС до допомоги Україні, а президент Болгарії Румен Радев заявив, що Болгарія не долучиться до нового фінансування через дефіцит бюджету, але не заважатиме спільним рішенням ЄС. Лідери ЄС мали розглянути питання фінансування України 12–13 листопада на неформальному саміті в Дубліні.

כך מתארים זאת מקורות אוקראיניים

Українське висвітлення зосереджується на конфлікті між Фіко і Мерцем, особливо на звинуваченні у шантажі та погрозі словнецьким правом вето. Репортажі також наголошують на спільному опорі Чехії та Угорщини проти прив’язки бюджету ЄС до фінансування України. Водночас Фіко і Бабиш закликали посилити політичну роль ЄС у мирних переговорах. Потреби України у фінансуванні залишаються центральним елементом обговорення в контексті суперечки про майбутнє європейської допомоги.

כך מתארים זאת מקורות בין־לאומיים

У німецькому висвітленні наголос робиться на спільній відповідальності держав ЄС за допомогу Україні, нерівномірному двосторонньому фінансуванні та необхідності загального зобов’язання. Також підкреслюється роль Німеччини як найбільшого донора бюджету ЄС і фінансової підтримки України. Конфлікт подається як перевірка солідарності всередині ЄС перед зустріччю в Дубліні.

במה הדיווחים שונים

Мерц розглядає загальне й безумовне зобов’язання всіх держав ЄС фінансувати Україну як передумову для обговорення інших фінансових питань, тоді як Фіко називає такий підхід шантажом і погрожує вето. Бабиш заперечує можливість зробити угоду про фінансування України умовою ухвалення наступної багаторічної фінансової рамки ЄС, натомість Мерц пов’язує загальні зобов’язання з просуванням цієї рамки. Мадяр критикує саму прив’язку бюджету ЄС до допомоги Україні, посилаючись на витрати Угорщини на захист кордонів і штрафи за політику щодо міграції.

רקע

У грудні 2025 року ЄС погодив кредит на 90 млрд євро для України; 24 із 27 держав-членів заявили про готовність внести внесок. Словаччина, Чехія та Угорщина відмовилися долучитися до програми й отримали звільнення від сплати відсотків. ЄС також розглядав додаткові зовнішні запозичення та використання заморожених російських активів як можливі джерела допомоги. Німеччина є найбільшим внеском у бюджет ЄС і найбільшим фінансовим донором України. Мерц заявляв, що підтримка України стосується безпеки Німеччини та всієї Європи, а не лише благодійності.