אוקראינה תגיש חוק נפרד לבחירת הפרקורור הכללי; האיחוד האירופי תומך בחוק הרפורמה הקיים
אוקראינה דנה בחוק נפרד ובשינויים אפשריים לנוהל בחירת הפרקורור הכללי, על רקע דרישת האיחוד האירופי ל зה לפני הערכה חיובית בדוח IBAR. האיחוד האירופי תומך בפרויקט החוק הקיים על רפורמת הפרקוראטורה וקובע שהוא דיו לקבלת כספים הקשורים אליו. עבודת הקבוצת המשימות щל האפשרויות תימשך גם בשנה החדשה.
עיקרי הדברים
- אוקראינה צריכה לפתוח חוק נפרד בנושא בחירת הפרקורור הכללי.
- הערכה חיובית בדוח IBAR תהיה אפשרית רק לאחר שינוי הליך מינוי הפרקורור הכללי.
- הליך המינוי צריך להיות שקוף יותר ומבוסס על הצטיינות.
- האיחוד האירופי תומך בפרויקט החוק על רפורמת הפרקוראטורה ומחשיב אותו כמספיק לקבלת הכספים המקושרים.
- ביוני הוגשה להאיינטימוס החוק המציע תחרותיות בתפקיד הפרקורור הכללי.
- הקבוצת המשימות תמשיך לדון בחלופות גם בשנה החדשה, משום שמועד ביצוע ה пункту הזה עדיין לא הגיע.
- חלופות שנחשבות כוללות תחרות פתוחה עם ועדה עצמאית, שעשויה לכלול מומחים בינלאומיים, או השתתפות של גוף שלישי כגון מועצת האתיקה או נציגי האיחוד האירופי.
למה זה חשוב
הערכה חיובית בדוח IBAR תלויה בשינוי הליך לבחירת הפרקורור הכללי כך שיהיה שקוף ומבוסס הצטיינות. חוק נפרד עשוי להשפיע על הגנות מוסדיות ועל מימון אירופי הקשור לרפורמת שיפוט. הדיון נוגע גם למגבלות חוקתיות, סמכויות הנשיא, אפשרות אישור פרלamentарי ואפשרות השתתפות בינלאומית בתהליך הבחירה.
מה קרה
האיחוד האירופי תומך בפרויקט החוק על רפורמת הפרקוראטורה, מחשיב את נוסחו לטובה ומספיק לקבלת כספים הקשורים до החוק. В той же час הוא наголошує, что для положительной оценки по отчёту IBAR необходимо изменить процедуру назначения генерального прокурора, сделать её прозрачнее и основать на заслугах. Поэтому Украина обсуждает отдельный закон и возможное реформирование процедуры отбора.
Міжвідомча комісія розглядає різні варіанти відбору, ураховуючи норми Конституції про генерального прокурора та повноваження президента. Серед альтернатив називають відкритий конкурс із незалежною комісією, до якої можуть входити міжнародні експерти, а також залучення третьої сторони — наприклад Етичної ради або представників ЄС. Завдання task force — знайти рішення, що виконує бенчмарки та відповідає духу й букві IBAR. Роботу над варіантами планують продовжити в новому році, оскільки термін виконання цього пункту ще не настав.
כך מתארים זאת מקורות אוקראיניים
Українські джерела зосереджуються на необхідності окремого закону про відбір генерального прокурора, роботі міжвідомчої комісії та task force, внесеному до Верховної Ради законопроекту, а також на конституційних обмеженнях, зумовлених воєнним станом. Вони також порівнюють офіційну підтримку чинного законопроєкту про реформу прокуратури з вимогою окремої зміни процедури призначення генерального прокурора та фіксують розбіжність у питанні про доцільність конкурсу.
כך מתארים זאת מקורות בין־לאומיים
Доступне висвітлення є українським, але позиція ЄС регулярно виступає ключовим зовнішнім орієнтиром: зміни до процедури відбору потрібні для позитивної оцінки у звіті IBAR, водночас ЄС підтримує чинний проєкт закону про реформу прокуратури як достатній для отримання пов’язаних коштів. Міжнародна участь згадується лише як можливий елемент альтернативних форматів відбору — залучення незалежних або іноземних експертів і представників ЄС.
במה הדיווחים שונים
Повідомлення не збігаються у оцінці позиції Всеволода Ченцова щодо необхідності конкурсу на посаду генерального прокурора: ZN.UA та Українська правда наводять протилежні позиції, приписані йому. Також є незначна розбіжність у передачі заяви Катаріни Матернової: в одному викладі вона засвідчує, що наявного закону достатньо, а в іншому — що позитивна оцінка у звіті IBAR можлива лише після зміни процедури призначення.
רקע
За чинною процедурою президент визначає кандидатуру генерального прокурора, вносить її на голосування у Верховну Раду, а депутати голосують за або проти. Після голосування президент підписує указ про призначення. Якщо кандидат не отримує необхідних 226 голосів, його призначають на посаду зі статусом виконувача обов’язків. У червні Анастасія Радіна повідомила про внесення до Верховної Ради законопроєкту про конкурсний відбір на посаду генерального прокурора. ЄС також усвідомлює, що через воєнний стан Україна не зможе внести зміни до Конституції, навіть якщо необхідна кількість голосів буде.