בנק הלאומי של אוקראינה מתנגד לחוק הקריפטו בגרסה הנוכחית ומבקש לתקן אותו

למה זה חשוב

עמדת ה-NBU עשויה להוביל до зינויים בהצעת החוק במהלך הכנתה לקריאה השנייה. ההצעה קובעת כללי כניסה לנכסים ווירטואליים זרים, תנאי אישור לגורמים בשוק ואת מסימות ההכנסה של פיזיים. הווכח החדרות של ה-NBU стосується безпосורית של מעמד המוניטרי, היציבות הפיננסית והתחרות בשוק. מאחר שהכנסת החוק לתוקף מתוכננת ל-1 ביולי 2027, שינויים אפשריים עד לסיום ההליכים הפרלמנטריים.

מה קרה

הבנק הלאומי של אוקראינה פרסם את עמדתו על גרסת הטיוטה הסופית של הצעת חוק מס' 10225-יד, אותה הפיצה בערב 3 בנובמבר. לפי ה-NBU, הגרסה אינה משקפת כמה הסכמות עקרוניות שנתגעשו במהלך העבודה על המסמך. הבנק תומך בעיקרון בלגליזציה של שוק הנכסים הווירטואליים על בסיס MiCA והמלצות ה-MIF, אך דורש להכניס שינויים לפני הקריאה השנייה.

Перший הסיכונים שה-NBU זיהה הוא כניסה בלי בקרה של אסימונים זרים, שעלולים למלא תפקיד של כסף אלקטרוני אך אינם מבוקרים ומנוהלים במדינות ההנפקה שלהם. לדעת ה-NBU, מצב כזה עלול לאיים על הריבוניות המוניטרית, העברת מדיניות המוניטרית, תשתית התשלומים והיציבות הפיננסית. כפתרון הבנק דורש שהמרכז הבנקאי יקבל סמכויות להעריך סיכונים של אסימונים זרים ולהגביל את תפוצתם באוקראינה, בדומה לנכסים המונפקים בתוך המדינה.

הסיכון השני, לפי ה-NBU, הוא פערים רגולטוריים ודרישות לא שוויוניות, המאפשרות לנכסים זרים לעнуק את הדרישות שחלות על נכסים אוקראיניים דומים. הסיכון השלישי הוא סכנת המונופוליזציה ושימוש לרעה בשיחות כוח במהלך אישור משתתפי השוק.

ה-NBU מציין כי בתחילת תהליך העבודки він не пропонував כמותні обмеження на оператори, אולם впоследствии погодився на обмеження до трьох юридичних осіб, відібраних за результатами конкурсу на першому етапі. У фінальній редакції, однак, така чітка кількість відсутня, а питання залишено на розсуд НКЦПФР без належних антиконкурентних запобіжників. Нацбанк вимагає усунути ризики монополізації та корупційних зловживань і забезпечити прозорі правила авторизації.

Паралельно комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував ухвалити законопроєкт у другому читанні та в цілому: 4 листопада за рішення проголосували 20 членів комітету. Документ розподіляє регуляторні повноваження між НБУ та НКЦПФР, запроваджує оподаткування прибутку фізичних осіб від операцій з вי�ртуальними активами за ставкою ПДФО та передбачає набрання чинності з 1 липня 2027 року. Для активів, придбаних до набрання законопроєктом чинності, передбачено перехідний період до кінця 2028 року зі ставкою ПДФО 5%.

כך מתארים זאת מקורות אוקראיניים

Українські джерела зосереджуються на трьох ключових ризиках, які Нацбанк пов'язав із фінальною редакцією законопроєкту: неконтрольований допуск іноземних токенів, регуляторні прогалини та нерівні вимоги до іноземних і українських активів, а також загрози монополізації й корупційних зловживань під час авторизації учасників ринку. Окремою критикою є відсутність чіткої кількості операторів на перші п'ять років, що фактично залишає рішення на розсуд НКЦПФР без належних антиконкурентних запобіжників. Водночас у центрі уваги залишається процедурний контекст: комітет рекомендував підтримати документ, але НБУ оприлюднив неприйнятність поточної редакції напередодні другого читання.

רקע

Підготовка законопроекту тривала понад рік, зокрема за участю Ernst and Young, при цьому Мінцифри та криптоіндустрія виступили проти нього. У 2024 році МВФ додав вимогу ухвалити закон про крипторинок до свого переліку, а Мінцифри та НКЦПФР сперечалися щодо того, хто регулюватиме крипторинок. У квітні 2025 року Данило Гетманцев та Ярослав Железняк фіналізували текст законопроєкту, розглядаючи три варіанти регулятора: НКЦПФР, Нацбанк і Мінцифри. У травні 2025 року законопроєкт випав з порядку денного Верховної Ради.

Уосени 2025 року Данило Гетманцев підтримував Нацбанк як регулятора крипторинку та вказував на неспроможність НКЦПФР. 23 лютого 2026 року він заявив, що комітет готовий зробити НКЦПФР основним регулятором, а Нацбанк — допоміжним, назвавши умовою перезавантаження Нацкомісії. Тоді ж він планував винести законопроєкт на друге читання в березні. Законопроєкт зареєстровано 7 листопада 2023 року, а 3 вересня 2025 року Верховна Рада підтримала його у першому читанні: за проголосували 246 депутатів.