הים השחור הפך לנתיב הימי המסוכן ביותר בעולם

למה זה חשוב

היקף ההתקפות הפך את הים השחור למסלול ימי מסוכן יותר מהמפרץ הפרסי, מה שמשפיע על נתיבי הסחר העולמיים. הירידה החדה בתנועת האוניות דרך נמלי אודסה הגדולה מעידה על פגיעה תפעולית וכלכלית קשה בייצוא הימי האוקראיני. עליття вартіות ביטוח ימי והימנעות של בעלי אוניות להיכנס לאזור מצמצמות את הפעילות המסחרית. ההתקפות סמוך לחופי רומניה מביאות את המלחמה קרוב יותר לטריטוריה של נאטו והובילו להאשмות רומניה נגד רוסיה.

מה קרה

ב-2026 התרחשה הסלהצה של התקפות על אוניות מסחריות ותשתית נמלית בים השחור, עם יותר מ-570 אוניות מותקפות ולפחות 40 מלחים הרוגים. מיולי עד ספטמבר הותקפו כ-387 אוניות, וברבעון השלישי אירעו בממוצע יותר מארבעה התקפות ביום. לפי Ambrey, רוסיה אחראית לכ-90% מההתקפות בים השחור ב-45 הימים האחרונים.

ב-23 באוקטובר הותקפה ליד חופי רומניה אוניית המשא Khoryv, שנשרפה וטבעה. מלח אחד נהרג ושלושה אינם נמצאים. ב-15 באוקטובר הותקפה באמצעות שני רחפנים אוניית הכימיות Wine Trader בת 37 השנים, שהמתינה למשא ממולדובה, а 22 באוקטובר הותקפה טנקר נוסף; באירוע האחרון נהרג מלח אחד ושלושה נעלמו. רומניה ובולגריה ביקשו מבעלי בריתות נאטו לחזק את ההגנה האווירית ולספק אמצעים להתמודка з дронами, ונאטו, як сообщалось, אמורה לשלוח לים השחור מטוסים ורחפנים נוספים.

כך מתארים זאת מקורות אוקראיניים

המקורות האוקראיניים מדגישים את ההשפעה הישירה על נמלי אודסה הגדולה: בספטמבר עברו בהם פחות מ-10 אוניות, לעומת כ-400 ביולי. הם גם מציינים שיצוא האגרו-מוצרים הימי האוקראיני ירד באוגוסט ל-1.4 מיליון טון, בערך 75% מהרמה שלפני המלחמה. כ-10% מייצוא האוקראיני של зернові, олійні культури та пов’язані продукти проходить через порти Чорного моря.

Український контекст також охоплює кампанію безпілотних сил України проти суден, яка почалася зі спроби перекрити постачання дизельного палива до окупованого Криму, а згодом розширилася на район Керченської протоки. У відповідь Росія посилила атаки на судна, що відвідують українські порти.

כך מתארים זאת מקורות בין־לאומיים

Міжнародне висвітлення зосереджується на тому, що Чорне море за кількістю атак і загиблих моряків перетворилося на найнебезпечніший морський маршрут світу, випередивши Перську затоку. Значна увага приділяється атакам біля румунського узбережжя, загибелі та зникненню членів екіпажів і політичній реакції президента Румунії Нікушора Дана. Економічні наслідки розглядаються через вартість страхування воєнних ризиків, вік і технічний стан суден та відмову судновласників входити до моря.

במה הדיווחים שונים

Джерела по-різному оцінюють зростання кількості атак із липня по вересень порівняно з попереднім кварталом: більшість публікацій кажуть, що воно було понад у п’ять разів, а окремі — понад учетверо. Щодо хімічного танкера Yara J повідомляється, що він стояв на якорі біля входу до Сулінського каналу, приблизно за 15 км від Wine Trader; частина матеріалів також повідомляє про атаку на нього, тоді як інші лише згадують його місце перебування.

רקע

Дані про атаки й загибель моряків надходили від компанії з морської безпеки Ambrey та Міжнародної морської організації. Україна та Росія разом забезпечують понад чверть світової торгівлі пшеницею. Частина компаній, які продовжують рейси в Чорному морі, використовує старіші судна з нижчою вартістю страхування; деякі з них мають вік до 50 років і незадовільний технічний стан. Румунія та Болгарія попросили союзників по НАТО посилити протиповітряний захист і надати засоби протидії дронам, а НАТО, за повідомленнями, має відправити до Чорного моря додаткові літаки та безпілотники.