פורסם:

דווח: פוטין אינו מוכן למשא ומתן משמעותי ומתכנן להמשיך במלחמה באוקראינה

לפי הערכות מודיעין מערבי, ולדימיר פוטין אינו מוכן למשא ומתן משמעותי על סיום המלחמה באוקראינה ומתכנן להמשיך בלחימה לפחות עד סוף החורף. הוא דחה גם את האפשרות להפסקת אש חלקית, בניגוד לדרישתו של נשיא ארצות הברית דונالد טראמפ. להערכות אלה נוספות מתיחות אירופית סביב המשא ומתן עם מוסקבה והתנגשות על דרישות טריטוריאליות וביטחוניות.

עיקרי הדברים

  • לפי הערכות מודיעין מערבי, פוטין שואף להמשיך בלחימה לפחות עד סוף החורף.
  • פוטין דחה גם הפסקת אש חלקית, בניגוד לדרישתו של דונאלד טראמפ להפסיק את התערבויות.
  • לפי הערכה, פוטין מקווה שהצבא הרוסי י пройде дальше במזרח אוקראינה או שתקפות טילים ורחפנים יחלשו את ההתנגדות האוקראינית.
  • רוסיה סובלת מאבדות צבאיות כבדות, קשיים בגיוס ואי-יציבות כלכלית.
  • הערכות מודיעין מערבי אומרות כי בכל חודש נהרגים או נפצעים קשה 40 אלף עד 50 אלף חיילים רוסיים באוקראינה.
  • לפי רמת גבוהה אחת, תנאי ההסכם שנחשבים אפשריים כוללים העברת כל דונבס לרוסיה והבטחה שאוקראינה לא תצטרף לנאטו.
  • המפגש המתוכנן בין מנהיגי ארצות הברית, סין ורוסיה סומן במקורות שונים ל-19 או ל-20 בנובמבר.

למה זה חשוב

ההערכות מצביעות על המשך המלחמה ועל אפשרות להסלמת התקיפות החורפיות, במקום על סיום מהיר של війни במסגרת משא ומתן. הפער בין סירובו של פוטין אפילו להפסקת אש חלקית לבין דרישתו של טראמפ לעצור את הלחימה עלול לסבך את המאמצים הדיפלומטיים. מצד אחד, האבדות, הקשיים בגיוס והאי-יציבות הכלכלית מפעילים לחץ על פוטין; מצד שני, דווחות מסוימות מעריכות שהמלחמה מאפשרת לו לדכא ביקורת פנימית ולשמור על מסר פוליטי.

מה קרה

לפי הערכות מודיעין מערבי, פוטין אינו מוכן למשא ומתן משמעותי על סיום המלחמה ומתכנן להמשיך בלחימה לפחות עד סוף החורף. ההערכות מצביעות על שאיפה שהכוחות הרוסיים יתקדמו במזרח אוקראינה או שהתקפות הטילים והרחפנים על קייב ועל ערים אחרות יחלשו את ההתנגדות האוקראינית. דווחים נוספים מציינים כי פוטין מתכנן להשתמש בחורף כדי לפגוע בתשתיות האנרגיה ולהותיר חלק מהאוכלוסייה ללא חימום וחשמל.

פוטין דחה אפשרות של הפסקת אש חלקית, בניגוד לדרישתו של דונאלד טראמפ להפסיק את הלחימה. במקביל, רוסיה נדרשת לפי הערכות לончати відтегнения войск НАТО до позиций 1997 года и требовала новой архитектуры безопасности в Европе; европейские лидеры отклонили эти максималистские требования. Не менее одной западной разведывательной службы считала, что возможная сделка должна была бы предусматривать передачу России всего Донбасса и обязательство Украины никогда не вступить в НАТО. Володимир Зеленський та інші високопосадовці Києва, за оцінками джерел, ймовірно, відхилили б такі умови.

Дипломатичний процес продовжувався попри цю оцінка. 10–11 листопада в Абу-Дабі відбулися перші з лютого тристоронні переговори між Україною, США та Росією, а 12 листопада спецпредставники США Стів Віткофф і Джаред Кушнер провели переговори з Путіним у Москві та ввечері зустрілися із Зеленським у Дубліні. У Берліні також планувалася зустріч представників США, України та Європи для напрацювання подальших переговорних кроків.

כך מתארים זאת מקורות אוקראיניים

Українські джерела наголошують на оцінці, що Путін не готовий до серйозних переговорів і має намір продовжувати бойові дії впродовж зими. Вони також підкреслюють значні втрати Росії, труднощі з мобілізацією та економічну нестабільність, але зауважують, що війна також допомагає Путіну придушувати внутрішню критику. Окремо висвітлюються оцінка людських втрат Росії та очікуване посилення ракетних, дронових атак і ударів по енергетичній інфраструктурі взимку. У переговорному контексті наголошується на участі України, тиску західних держав на Москву та принципі, що безпека України не може визначатися без України та Європи.

כך מתארים זאת מקורות בין־לאומיים

Міжнародний вимір зосереджується на оцінці намірів Путіна, закиданні Росії труднощів в економіці та політиці та наявності розбіжності між відмовою Кремля від навіть часткової зупинки війни і вимогою Трампа припинити бойові дії. Європейські посадовники відкидають російські максималістські вимоги щодо архітектури безпеки та вимагають, щоб Москва підтвердила готовність до миру діями, зокрема припиненням щоденних ударів по Україні. Водночас європейські дипломати сумніваються, що справедливий і тривалий мир можливий найближчим часом, і підозрюють, що Москва затягує переговори, сподіваючись на послаблення підтримки України після виборів у Європі 2027 року.

במה הדיווחים שונים

Дата й місце запланованої тристоронньої зустрічі лідерів США, Китаю та Росії подаються суперечливо. Частина повідомлень відносить її до 19 листопада та саміту АТЕС у Шеньчжені, а інші — до 20 листопада та економічного саміту в Шеньчжені.

רקע

Повномасштабна війна в Україні триває вже майже п'ять років. 10–11 листопада в Абу-Дабі відбулися перші з лютого тристоронні переговори між Україною, США та Росією, після чого 12 листопада спецпредставники США Стів Віткофф і Джаред Кушнер провели переговори з Путіним у Москві, а ввечері зустрілися із Зеленським у Дубліні. 13 листопада лідери ЄС домовилися, що на переговорах із Росією Європу представлятимуть інституції ЄС та Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія та Польща.

США запитали, чи Україна готова вийти з Донбасу у разі вступу до НАТО. Зеленський заявив, що готовий винести це питання на громадське обговорення, якщо партнери підтвердять пакет гарантій безпеки. Вашингтон також просив Москву погодитися на гарантії безпеки для України за зразком статті 5 Статуту НАТО та пропонував відкласти питання про території до завершального етапу переговорів. Українські переговорники відхилили запропоновану американцями зміну меж Донецької та Луганської областей, яка могла б дозволити Росії заявити про контроль без передачі українських міст.