רוסיה הסכימה לחדש משא ומתן תלת-צדדי עם אוקראינה וארה״ב
רוסיה הסכימה להמשיך במשא ומתן טכני עם אוקראינה וארה״ב, שאמור להתקיים באבו דאבי בנובמבר. לפי מקורות דיפלומטיים, מוסקה עשויה לנצל את המשא ומתן ואת השתתפות האירופית כדי לדרוש התחדות מנאטו, בעיקר הקטנת נוכחותו באירופה. באוקראינה ובוושינגטון אינם מצפים לפריצה вמסגרת הפגישה הראשונה.
עיקרי הדברים
- המשא ומתן הטכני התלת-צדדי אמור להתקיים באבו דאבי בנובמבר.
- הרוסיה הציעה להתחיל בעשירי נובמבר, אך בהודעה אחרת אמרה שהיא מוכנה להתחיל אחרי 4 בנובמבר.
- עד הערב של 25 באוקטובר, מוסקה לא אישרה רשמית הזזה של הפגישה בשבוע.
- יורי אושאקוב אמר שאין צפייה להתקדמות משמעותית בפגישה הראשונה.
- Українська сторона прагне перенести розмову з питань територіальних претензій Росії до системи безпеки України та Європи після Донбасу.
- Зеленський назвав питання територій «червоною лінією», яку можна обговорювати лише на рівні лідерів.
- Європейські посадовці не мають наміру поступатися вимогами Москви щодо присутності НאטО.
למה זה חשוב
חידוש הפורמט התלת-צדדי פותח מחדש ערוץ לדיון במלחמת רוסיה נגד אוקראינה לאחר הפסקה ארוכה. עם זאת, מוסקה עשויה לנסות להחליף את השתתפותה במשא ומתן על התחדות בנוכחות נאטו, зולה להתחדות שעשויות להשפיע על מדינות הגבולות עם רוסיה. בנוסח, דיון על פשרות טריטוריאליות עלול להתנגש עם עמדת אוקראינה, לפיה סוגיות територі�ליות דורשות השתתפות מנהיגים. שאלת הבטיחות האירופית בדיעבד תגדיר אם השיחה תישאר ממוקדת באוקראינה או תתרחב לנאטו ולמערך הביטחוני האירופי לאחר המלחמה.
מה קרה
רוסיה הסכימה להתחיל שוב משא ומתן טכני עם אוקראינה וארה״ב, שאמור להתקיים באבו דאבי בנובמבר. יורי אושאקוב אמר כי מוסקה מוכנה להתחיל את השיחה בעשירי נובמבר, а в іншому повідомленні — після 4 בנובמבר. אוקראינה וארה״ב ניסו לקבוע את הפגישה כשבוע קודם, אך עד הערב של 25 באוקטובר מוסקה לא אישרה זאת. מייק ג'ונסון אמר כי ארה״ב працює над організацією переговорів і що сторони вже близькі до їх проведення, хотя процес залишається складним. Зеленський заявив, що тристороння зустріч запланована на листопад і що її очікуваний результат — підготовка зустрічі лідерів. Українська команда не очікує прорыву на першій сесії та вважає, що для предметних домовленостей знадобиться щонайменше кілька раундів. Очікується, що учасники обговорять не лише припинення війни, а й ширші питання безпеки Європи після її завершення.
כך מתארים זאת מקורות אוקראיניים
Українські джерела розглядають повернення Росії до переговорів як мінімально необхідний результат останніх контактів американських представників із Володимиром Путіним. Україна хоче перенести розмову з вузьких і нерозв'язних територіальних претензій Москви до ширшої теми майбутньої системи безпеки України та Європи після Донбасу. Українська сторона пропонує заморозити бойові дії на нинішній лінії фронту, але питання територій залишається «червоною лінією», яку можна обговорювати лише на рівні лідерів. У Києві не очікують прориву на першій зустрічі й вважають, що предметні домовленості можуть потребувати кількох раундів.
כך מתארים זאת מקורות בין־לאומיים
Міжнародне трактування зосереджується на відновленні переговорів, посередництві США та ймовірному прагненні Москви використати процес для отримання поступок від НАТО. Значна увага приділяється можливому скороченню присутності НАТО до рівня 1997 року, що могло б означати виведення військ Альянсу з Польщі, Естонії, Латвії, Литви та Фінляндії. На тлі цього наголошують на незмінній позиції Європи та відмові НАТО в січні 2022 року виводити війська і ядерну зброю з країн колишнього радянського блоку. Окремо враховується посилення російських гібридних атак і провокацій проти європейських країн, які підтримують Україну.
במה הדיווחים שונים
Місце проведення переговорів у переважній більшості повідомлень названо Абу-Дабі, але деякі джерела в уряді США також називали Швейцарію можливим місцем. Дати також не узгоджені: Росія пропонувала переговори 10 листопада, а в іншому повідомленні зазначила готовність відновити їх після 4 листопада. Кремль допустив обговорення територіальних компромісів, тоді як Україна назвала питання територій «червоною лінією», яку можна обговорювати виключно на рівні лідерів.
רקע
Росія раніше заявляла, що не бачить можливості для переговорів до кінця зими, але згодом погодилася відновити тристоронній формат. Попередній раунд у першій половині 2026 року переважно зосереджувався на створенні демілітаризованої зони на Донбасі, яку сторони називали «Доннілендом». Попередні переговори не призвели до перемир’я через вимоги Путіна віддати частину Донбасу, яку російські війська не захопили. У січні 2022 року НАТО погодився обговорювати занепокоєння Москви, але відхилив вимоги про виведення військ і ядерної зброї з країн колишнього радянського блоку. Фінляндія приєдналася до НАТО у 2023 році.