זלנסקי מציין את הקווים האדומים של אוקראינה לפני משא ומתן תלת-צדדי
נשיא אוקראינה וולודימיר זלנסקי הציג את עמדת אוקראינה לפני משא ומתן מתוכנן עם ארצות הברית ורוסיה. לדבריו, אוקראינה לא תסכים לניטральיות, ל обмеження האוכלוסייה של הצבא או לפעולה המפשה טריטוריאלית, ואילו הפסקת עורף בתחום האנרגיה יכולה להיות הצעד הראשון לקראת סיום המלחמה.
עיקרי הדברים
- אוקראינה, ארצות הברית ורוסיה הסכימו לקיים מפגש של קבוצות המשא ומתן במחצית החודש הראשון של נובמבר
- זלנסקי: ניטרליות ואיום על גודל הצבא הם קווים אדומים שאינם ניתנים למשא ומתן
- זלנסקий: סוגיית הטריטוריה היא קו אדום ונדונה רק ברמת מדיניים
- המטרה: הפסקת עורף בתחום האנרגיה או בים שחור, חילופי שבויים, שחרור השיטות או הכנת פגישת מדיניים
- על פי זלנסקי, הוא מבקש לשמור על צבא בנפח של 800 אלף חיילים אם יהיה מימון מספיק
- רוסיה הודיעה כי היא מוכנה לחדש את המשא ומתן לאחר 4 בנובמבר; ארצות הברית לא הגיבו פומבית
- 23 באוקטובר שבו לאוקראינה 270 אזרחים שנמצאו בשבי, לפי רוב הדיווחים
למה זה חשוב
ההצהרות מגדירות את גבולות עמדת המשא ומתן של אוקראינה בנושאים ניטרליות, чиודל הצבא, הסטטוס הטריטוריאלי והבטחות הביטחון. הדבר עלול לצמצם את תחום ההסכמות האפשרי במשא ומתן, אך גם להגדיר סף ברור להסכמות בנושאי ביטחון. מחדש של הפורמт тристоронний після зустрічей в Абу-Даби וЖеневі міг би дати תוצאות דיפלומטיות קונקרטיות בדמות הפסקת עורף, חילופי שבויים או הכנת פגישת מדיניים.
מה קרה
זלנסקי הציג את עמדת אוקראינה בפני тристоронний переговори עם ארצות הברית ורוסיה, שמתוכננים להתקיים במחצית החודש הראשון של נובמבר. הוא אישר שאוקראינה מוכנה לדבר עם שני הצדדים האחרים, אך הדגיש שחילופי השבויים שהתקימли наприкінці тижня та результат від розблокування формату переговорів. Серед червоних ліній Зеленського назвав нейтральний статус України та обмеження чисельності армії, які не обговорюються в межах мирних домовленостей. Питання територій він назвав «червоною лінією», яка може обговорюватися виключно на рівні лідерів держав, а інші питання — на рівні технічних груп. Також він заявив, що Україна не визнає тимчасово окуповані території російськими, хоча допускав заморожування бойових дій уздовж нинішньої лінії фронту. Гарантії безпеки, за його словами, мають передбачати або членство в НАТО, або гарантії США та Європи за зразком статті 5 НАТО. Серед можливих результатів переговорів він назвав енергетичне перемир’я або припинення вогню в Чорному морі, обмін полоненими за формулою «всіх на всіх», розблокування морських перевезень, опрацювання документа про завершення війни та підготовку зустрічі на рівні лідерів.
כך מתארים זאת מקורות אוקראיניים
Українське інформаційне тло акцентує увагу на задекларованих Зеленським червоних лініях: відмова від нейтрального статусу, обмежень чисельності армії, територіальних поступок і гарантій безпеки, продиктованих Росією. Окремо наголошується на готовності України вести переговори на технічному рівні, але з вилученням територіального питання, яке залишено лише рівню лідерів держав. Також акцентується на прагненні зберегти армію у 800 тисяч осіб за наявності достатнього фінансування та незмінності позиції щодо окупованих територій.
כך מתארים זאת מקורות בין־לאומיים
Росія заявила про готовність відновити переговори після 4 листопада, однак переговори, за словами Ушакова, матимуть «пристрілювальний» характер і слід не очікувати на швидке укладення мирного договору. За переданными Путіну пропозиціями, Москва вважала їх мало корисними. У США та Росії публічно не коментували заяви Зеленського про переговори.
במה הדיווחים שונים
Щодо обміну військовополоненими джерела різняться: більшість повідомлень підтверджують повернення 270 українців 23 жовтня, але одна спірна версія стверджує, що такого обміну в цей день не відбулося. Окремо за повідомленням The Economist, запропонований США мирний план передбачав скорочення чисельності української армії до 600 тисяч військовослужбовців та обмеження можливостей України завдавати ударів по Москві та Санкт-Петербургу, тоді як Зеленський наголосив, що чисельність армії є внутрішнім рішенням України, яке не обговорюється з Росією чи США.
רקע
Останні повідомлені тристоронні переговори Росії, США та України відбулися 17–18 лютого 2026 року в Женеві. Перед цим сторони зустрічалися 23–24 січня та 4–5 лютого в Абу-Дабі, а плановане продовження переговорів було відкладено через початок бойових дій Ізраїлю та США проти Ірану. 21 жовтня Стів Віткофф передав Путіну в Санкт-Петербурзі документ з американськими пропозиціями щодо завершення війни, підготовлений після консультацій з українськими та європейськими лідерами в Осло. Наступний раунд переговорів делегацій України, США та Росії може відбутися в Абу-Дабі або Швейцарії.