רוסיה תקפה מרכז לחלוקת סיוע הומניטרי בקומישואחא; לפחות 57 הרוגים

למה זה חשוב

התקיפה במרכז לחלוקת סיוע שהמקום והזמן שלו הוכרנו מראש גרמה לעשרות בני אדם להיהוד, ובהם כוחות חירום ומשטרה. התקיפות נגד חובשים, בתי חולים ותשתיות אנרגיה מעלות גם שאלות על захиת האוכלוסייה האזרחית ועל חובותיה של רוסיה לפי המשפט ההומניטרי הבינלאומי, כולל אפשרות להכרה בדברי עבירות המלחמה.

מה קרה

ב־2 בנובמבר 2026 הפציצה רוסія בכנע אווירונית על מרכז לחלוקת סיוע הומניטרי שפעל בבית ספר לשעבר בשם «Джерело» בקומישואחא. לאחר הפגיעה הראשונה בבית הספר הותקף המקלט שבו שהו אנשים. סך תשяк авіабомб, які припали на селище, становив дев’ять. За даними поліції, станом на 12 листопада, з-під завалів дістали тіла щонайменше 57 загиблих; особи 48 із них встановили, а пошуки тривали далі.

У ніч на 3 листопада Россия застосувала 289 ударних дронів, 17 балістичних ракет і 59 крилатих ракет у дев’яти областях. Головними цілями стали генерація та підстанції. Близько 03:20 авіабомба влучила в перехід між корпусами харківської міської лікарні, де перебували 236 пацієнтів і 31 працівник; 73 людини постраждали, а 226 пацієнтів евакуювали. За даними ДСНС, унаслідок ударів 3 листопада загинули двоє людей і ще 20 постраждали.

У ніч на 7 листопада по Києву та Київщині Россия випустила 36 ракет і 172 ударні дрони. Серед цілей були підстанції, що з’єднують Рівненську та Хмельницьку АЕС із Києвом. Пошкоджено п’ятиповерховий житловий будинок і будівлю на території дитсадка; щонайменше п’ятеро людей у Києві постраждали, серед них 14-річна дитина, а на Київщині загинув чоловік. 10 листопада удар у Кропивницькому влучив у магазин торговельної мережі, унаслідок чого травмувалися двоє людей.

כך מתארים זאת מקורות אוקראיניים

Українська влада та міжнародні гуманітарні органи наголошують, що час і місце роздачі гуманітарної допомоги в Комишувахі були оголошені заздалегідь, а сама роздача відбувалася у колишній гімназії «Джерело». Міноборони України розглядає удари по гуманітарній допомозі, рятувальниках, лікарнях, енергетиці, житловому будинку та магазину як порушення Женевських конвенцій, Додаткового протоколу I та Римського статуту МКС. Окремо наголошується на загибелі рятувальників і поліцейських, пошкодженні рятувальної техніки та масштабі ударів по критичній інфраструктурі в кількох регіонах.

כך מתארים זאת מקורות בין־לאומיים

Місія ООН з прав людини в Україні оцінила, що удар по оголошеному пункту роздачі гуманітарної допомоги в Комишувахі порушив основні принципи міжнародного гуманітарного права. Комісія ООН 26 жовтня 2026 року заявила, що удари по енергетичній інфраструктурі є воєнними злочинами та злочинами проти людяності. Росія тим часом відкликала декларацію про визнання Міжнародної комісії зі встановлення фактів у 2019 році, але це не означає виходу з Женевських конвенцій або Додаткового протоколу I.

רקע

Женевські конвенції про захист жертв війни ухвалили 12 серпня 1949 року, а Додаткові протоколи 1977 року уточнили правила захисту цивільного населення, об’єктів та організацій цивільної оборони. СРСР підписав Женевські конвенції 12 грудня 1949 року та ратифікував їх 10 травня 1954 року, а Додатковий протокол I — 12 грудня 1977 року та ратифікував 29 вересня 1989 року. Росія вважає себе продовжувачкою СРСР і залишається стороною цих договорів.