אוקראינה עצרה זמנית את מתקפות הנפט על מפעלי הנפט הרוסיים בלחץ אמריקאי

למה זה חשוב

העצירה מפחיתה את הלחץ על תשתיות הנפט הרוסיות, אשר אוקראינה רואה בהן כלי להגביל את היכולת של רוסיה לממן את המלחמה. מאידך, ההחלטה מדגישה את החשיפה של אוקראינה ללחץ אמריקאי דרך התלות בתמיכה, розвідка, системи ППО та Starlink. מאחר שהמתקפות נמשכו על יעדים אחרים ברוסיה, המדובר בהגבלה ממוקדת ולא בהפסקה כוללת. משך ההעצירה, שעל פי ההערכות עשוי להימשך עד הבחירות האמצעיות בארה״ב, може ל впливати на и revenue הנפט הרוסי ועל אפשרויות המלחמה של אוקראינה.

מה קרה

אוקראינה עצרה למעשה את המתקפות על מפעלי הנפט הרוסיים באמצע מאמצים שהחלו באמצע אוקטובר, після завершення операцій, які вже были розпочаті. הצעד זה בא בעקבות דרישות חוזרות מדונלד טראמפ, שדרש מזעזענסקי להפסיק את התקפות והאשים לאוקראינה את המחירים הגבוהים של דלק בעולם. דגל קושנר חזтаאווה על הדרישה במהלך פגישה עם זלמנסקי באוסלו ב-20 באוקטובר, והוציע הפסקה של 30 יום כדרך להביע ערכה לתיווכות אמריקאית. זלמנסקי הסכים להמלצת שר הביטחון יєוגן חמרה утриматися від ударів тимчасово, але залишив можливість самостійно відновити атаки. Під час паузи українські безпілотні підрозділи продовжували атакувати інші типи цілей у Росії.

У цей же час Росія продовжувала ракетні і дронові атаки на українські міста та енергетичну інфраструктуру. Безпілотна атака на залізничну станцію в Дніпропетровську 30 жовтня вразила наповнений перон із приміськими та пасажирськими потягами, загинули щонайменше 14 людей, ще 14 поранено, шестеро — у важкому стані. В окремій атаці на Запорізьку АЕС загинув працівник станції, а ракетний удар по Києву спричинив ще одну загибель, пошкодження будівель і пожежі.

כך מתארים זאת מקורות אוקראיניים

Українське висвітлення наголошує, що пауза була неофіційною і виникла за рекомендацією міністра оборони через делікатну дипломатичну ситуацію. Воно також підкреслює заяву Зеленського, що військові не мають постійного наказу не атакувати НПЗ і можуть відновити удари за рішенням командирів, а також продовження атак безпілотників на інші цілі в Росії. Окремий наголос робиться на вимозі України отримати кращий захист власної енергетичної інфраструктури, яку Росія систематично атакує перед зимою, та на продолжающихся российських ударах по українських містах.

כך מתארים זאת מקורות בין־לאומיים

Міжнародне висвітлення представляє паузу як наслідок американського тиску та вимог Дональда Трампа, поряд із міжнародним засудом смертельного удару дронами по залізничній станції в Дніпрі. У фокусі — людські наслідки российських атак, дипломатичний тиск на Зеленського, можлива тривалість паузи до американських проміжних виборів і політична чутливість цін на пальне. Американські посадовники заперечували, що обмеження Starlink та пауза в ударах по НПЗ пов’язані між собою, хоча обмеження Starlink у жовтні вплинуло на українські операції безпілотників.

במה הדיווחים שונים

Українські та європейські посадовники описували призупинення ударів неоднозначно, а український уряд офіційно не оголошував про призупинення кампанії проти НПЗ. Окремою розбіжністю є причини високих світових цін на пальне: Трамп звинувачував у цьому Україну, тоді як енергетичні експерти переважно пов’язували їх із війною між США та Іраном.

רקע

Пауза розпочалася в середині жовтня, коли українські підрозділи, які здійснювали далекобійні удари, отримали вказівку завершити вже розпочаті операції та призупинити кампанію проти нафтопереробних заводів. Передумовою був тиск Вашингтона, що виник унаслідок тверджень США про вплив українських атак на ціни на пальне. Українські та європейські посадовники радили врахувати політичну чутливість енергетичних цін перед проміжними виборами в США. У цей самий період SpaceX обмежила використання Starlink в Україні, що вплинуло на операції безпілотників; повноцінну роботу сервісу відновили 24 жовтня після телефонної розмови Трампа з Ілоном Маском.