מתקפות רוסיה על תשתית החשמל גרמו לעתיקות ב־12 מחוזות באוקראינה

למה זה חשוב

הפגיעות במתקני ייצור, העברה והתפלול חשמל גורמות לניתוקים בבתי משקח ולהגבלות על צריכת החשמל של התעשייה. הנזק מערער את אפשרות האספקה היצירної ב-season החימום ו ускладнює роботи השחזור, במיוחד בשל האוויר מאטים. הפגיעה בתשתית הקשורה לתחנת הכוח הגרעינית בחמלnytskyi גם הפכה לענין בינלאומי.

מה קרה

מתקפות רוסיה על אובייקטים אנרגטיים במספר מחוזות גרמו לניתוקים חשמל ב־12 מחוזות: ויניציצ׳ה, דניפרופטרובסק, דונעץ, ז׳יטומיר, זפוריז׳ה, קייב, אודסה, פולטבבה, ריבנה, חרקיב, חמלניצקי וצרניגів. У המחוזות שבהם פעלו לוחותות ניתוק שעתיים, נעדר חשמל ארבע שעות עד יותר מ־12 שעות ביממה. בחרקיב, סומי ופולטבבה הוכנסו לתוקף ניתוקי חירום, а опубліковані графіки не діяли.

Ремонтні бригади в постраждалих регіонах продовжували роботи з відновлення пошкодженого обладнання. Після закінчення повітряної тривоги вони одразу поверталися до роботи, але умови безпеки та повітряні тривоги ускладнювали відновлення. Станом на ранок 9 листопада ситуація з електропостачанням могла змінюватися кілька разів на годину через безперервні атаки.

כך מתארים זאת מקורות אוקראיניים

Українські повідомлення зосереджуються на масштабі відключень у регіонах, especially тяжких пошкоджень на Київщині та Дніпропетровщині, запровадженні аварійних і погодинних відключень та обмежень потужності для промисловості. Окремо наголошується на пораненні трьох працівників Укренерго на Сумщині та впливі атак на об’єкти, важливі для стабільної роботи Хмельницької АЕС.

רקע

Російські війська розпочали кампанію ударів проти української енергетичної інфраструктури наприкінці вересня 2026 року, перед опалювальним сезоном. Атака 3 листопада була однією з наймасштабніших: основними цілями були електростанції та підстанції систем передачі й розподілу електроенергії, а три дрони було спрямовано на підстанцію, критично важливу для стабільної роботи Хмельницької АЕС. Через масштабні та системні атаки 4 листопада потужність генерації Хмельницької АЕС було знижено.

Унаслідок ударів по високовольтних підстанціях довкола Києва на початку листопада 80–85% мешканців столиці залишилися без світла. Станом на час звіту Київ залежав від постачання електроенергії з магістральної мережі; нових генерувальних потужностей, які могли б замінити пошкоджені минулого року теплоелектроцентралі, у столиці не створили.