הארגון הבינלאומי למידע במס mass: 14 הפרות חופש הביטוי באוקטובר

למה זה חשוב

הניטור של אוקטובר מראה שאיומים על פעילות התקשורת נבעו משני מקורות: מהתקפה הרוסית ומהגבלות מקומיות על עיתונאים. הגבלות הגישה למידע היו הקטגוריה הגדולה ביותר של ההפרות שאינן קשורות למלחמה, ואילו תקיפות אוויר וטילים פגעו בנכסי מדיה ועצרו זמנית את הפקת חדשות. חמישת המדיונים שנהרגו בחודש מבלטים את הסכנה ה конкретית ש на которую журналісти, які документують війну та її наслідки.

מה קרה

Інститут масової інформації зафіксував 14 випадків порушення свободи слова в Україні в жовтні. Чотири випадки пов’язані з російською агресією, а в 10 відповідальними були українські громадяни та інституції. У п’яти випадках, не пов’язаних із війною, обмежувався доступ журналістів до публічної інформації; зафіксовано також три погрози фізичною розправою та два випадки безпосереднього застосування сили чи обмеження свободи пересування. Порушення сталися у восьми областях, зокрема Київській, Харківській, Сумській, Хмельницькій, Тернопільській, Рівненській, Волинській і Кіровоградській.

Російські атаки пошкодили три редакційні об’єкти. Знімальна група «Суспільного Запоріжжя» зазнала атаки FPV-дронів у Кушугумі, де фільмувала наслідки обстрілів, а її будівлю в Запоріжжі пошкодила вибухова хвиля від удару російської балістики. У ніч на 19 жовтня пошкоджено офіс «Закон і Бізнес» у Києві. Російські військові атакували будівлю телеканалу «Візит» у Кременчуці, спричинивши пожежу та значні руйнування; канал тимчасово зупинив випуск новин, але продовжував мовлення. Працівників «Візит» у безпечних місцях, постраждалих не було. У трьох випадках пошкодження редакцій жоден працівник не постраждав, оскільки перебував поза приміщенням.

У жовтні також стало відомо про загибель п’яти медійників, які захищали Україну у війську: ютуб-блогера Кирила Солошенка, колишнього телеоператора Василя Величка та військовослужбовця, фотографа і відеооператора Володимира Обертаса. Самуїл Проскуряков та Дмитро Хижняк, яких раніше вважали зниклими, офіційно повідомлено загиблими у 2026 році.

כך מתארים זאת מקורות אוקראיניים

Українські джерела зосереджуються на щомісячному моніторингу Інституту масової інформації та чітко відокремлюють порушення, спричинені російською агресією, від внутрішніх обмежень журналістської діяльності. Особлива увага приділяється загибелі медійників під час війни, пошкодженню редакцій і конкретним формам перешкоджання: вибірковій акредитації, відмові надавати документи, погрозах і застосуванню сили. Серед порушників — приватні особи, представники органів влади, правоохоронці та адміністратори державних установ.

כך מתארים זאת מקורות בין־לאומיים

Міжнародний виклад зосереджується на кількості порушень за місяць, їх поділі на пов’язані з війною та не пов’язані з нею, а також на пошкодженні трьох редакційних об’єктів і загальній кількості загиблих медійників від початку повномасштабного вторгнення. Наголошується на практичних наслідках для редакцій: перерваному зніманні, пошкодженні обладнання та інфраструктури і тимчасовій зупинці випуску новин, хоча мовлення продовжувалося.

רקע

Інститут масової інформації відстежує порушення свободи слова та прав журналістів в Україні. Обмеження доступу до інформації охоплювали вибіркову акредитацію, недопуск на публічні заходи та відмову надавати документи. Найбільша кількість таких випадків — два — зафіксована в Хмельницькій області.