רוסיה הסכימה לחדש משא ומתן תלתי־צדדי עם אוקראינה וארה"ב באבו דאבי
רוסיה הסכימה להשתתף במשא ומתן טכני עם אוקראינה וארה"ב באבו דאבי בנובמבר, לאחר הפסקה ארוכה במשא ומתן בתיווך אמריקאי. מוסקווה запропנה להתחיל ב־10 בנובמבר, ואילו קיוו ווושינגטון ניסו לקדם פגישה לפחות שבוע מוקדם יותר, אך עד לערב 25 באוקטובר לא אומתה התאריך. גורמים באוקראינה וברוסיה אינם צפויים לפריצה בפגישה הראשונה.
עיקרי הדברים
- מוסקווה הסכימה למשא ומתן טכני תלתי־צדדי עם אוקראינה וארה"ב באבו דאבי בנובמבר.
- רוסיה הציעה תאריך של 10 בנובמבר; קיוו ווושינגטון ביקשו להתחיל לפחות שבוע מוקדם יותר.
- עד לערב 25 באוקטובר מוסקווה לא אישרה את העברת הפגישה למועד קדים.
- יורי אושאקוב אמר שאירופה צריכה להשתתף במשא ומתן ושהוא אינו מצפה להתקדמות משמעותית בפגישה הראשונה.
- גורמים אוקראיניים טוענים שיידרשו לפחות כמה סבבי משא ומתן כדי להגיע להסכמות ממשיות.
- על פי דיווחים, רוסיה עשויה לנסות להשיג במסגרת המשא ומתן הטבות מנאטו, בעיקר לגבי נוכחותו באירופה.
- משא ומתן קודם לא הביא להפסקת אש, מכיוון שפוטין דרש העברת שטחים בדונבאס שעדיше לא були תחת שליטה רוסית.
למה זה חשוב
חידוש переговорים відкриває новий канал для обговорення припинення війни між Росією та Україною. Водночас Москва може спробувати використати переговори для залучення європейських держав і отримання поступок від НАТО. Перша зустріч, найімовірніше, матиме розвідувальний характер, тоді як домовленості щодо Донбасу та безпеки Європи можуть потребувати кількох раундів. Закинення російських гібридних атак проти країн Європи, які підтримують Україну, і готовність НАТО реагувати підвищують ставки цих переговорів.
מה קרה
Росія погодилася провести технічні тристоронні переговори з Україною та США в Абу-Дабі в листопаді після тривалої паузи в переговорах за посередництва Вашингтона. Росія запропонувала дату 10 листопада, а Київ і Вашингтон намагалися переконати її погодитися на зустріч щонайменше на тиждень раніше. Станом на вечір 25 жовтня Москва не підтвердила перенесення дати.
Європейські та українські посадовці погодилися обговорити в Абу-Дабі ширші питання безпеки Європи після завершення війни. Цю пропозицію озвучив Стів Віткофф під час тригодинної зустрічі з Путіним у Санкт-Петербурзі 21 жовтня. Юрій Ушаков наголосив, що Європа має долучитися до переговорів, оскільки вона відіграватиме важливу роль у досягненні можливої мирної угоди.
У Києві не очікують прориву на першій зустрічі й вважають, що для предметних домовленостей знадобиться щонайменше кілька раундів. Юрій Ушаков також не очікує значного прогресу й назвав першу зустріч «пробним періодом» або «пробним запуском». Володимир Зеленський заявив, що Україна готова якомогашвидніше припинити війну, заморозивши бойові дії на нинішній лінії фронту, а одним з можливих результатів переговорів назвав підготовку зустрічі на рівні лідерів.
כך מתארים זאת מקורות אוקראיניים
Українське висвітлення наголошує на поверненні Росії до переговорного процесу як мінімальному результаті контактів американських посередників із Володимиром Путіним. Українська сторона прагне перенести розмову з нерозв'язаних територіальних претензій Москви до ширшої системи безпеки України та Європи після Донбасу. Водночас Київ не очікує швидкого прориву й наголошує, що для конкретних домовленостей потрібні кілька раундів. У фокусі українських джерел також є готовність Європи не відступати від своєї позиції щодо НАТО та посилення російської гібридної активності.
כך מתארים זאת מקורות בין־לאומיים
Міжнародне висвіття зосереджується на даті, місці та складнощах організації відновлених переговорів, а також на застереженні Майка Джонсона не довіряти Путіну. Можливість участі європейських держав розглядається одночасно як важлива для досягнення угоди і як спосіб винести питання присутності НАТО на порядок денний. Переговори також розглядають у контексті рішення НАТО від січня 2022 року відхилити російські вимоги про виведення військ і ядерної зброї з країн колишнього радянського блоку.
רקע
Новий раунд готували після тривалої паузи в переговорах, які провадили за посередництва Вашингтона. Попередній раунд у першій половині 2026 року переважно зосереджувався на ідеї демілітаризованої зони на Донбасі, яку учасники називали «Доннілендом». Раніші переговори не призвели до перемир'я, бо Путін вимагав передати Росії частину Донбасу, яку російські війська ще не захопили. У січні 2022 року НАТО погодилося обговорювати занепокоєння Москви, але відхилило вимоги про виведення військ і ядерної зброї з країн колишнього радянського блоку. Повернення Росії до переговорів відбулося на тлі посилення гібридних атак і провокацій проти європейських країн, які підтримують Україну.